Україна   м.Чернівці   тел. +38(050)547-49-68                     
Главная Про фірму

Про фiрму

Чи то розповіді людей старшого вику про дивовижний смак огірочків та помідор, квашених яблук та капусти, солених грибочків і всякої всячини з дубових діжок, які були незмінними атрибутами кожної господи, чи то пошук реалізації творчої натури у власній, не схожій на інших, справі та ще й до душі – тепер Григорій Іванович Коман з м. Сторожинець Чернівецької області і не згадає. Але понад десять років тому, він вирішив сподвигнути давнішню мрію – відродити старі, давно забуті ремесла : бондарство і стельмахівство.

Розпочався довгий і складний процес пошуку і становлення свого власного творчого «я» . Найскладніднішим виявися пошук майстрів, які ще пам’ятали б секрети і тонкощі цих професій. Вивчалася спеціальна література, статті. Були невдалі спроби, розчарування. Та згодом з’явилася перша діжка, перший цебер, перше колесо… І скільки за ці роки – уже і не порахуєш, від кілька літрових до кілька тонних для солінь та вина.

Оскільки початок був зроблений – вибудуваний цех, обладнаний необхідними верстаками, укомплектований фахівцями, що поділяли його погляди, то гріх було зупинятися тільки на виготовленні діжок харчового призначення. Незабаром діжка для соління перетворилася у діжу для купання, тільки у значно збільшеному об’ємі. Саме у таких зміцнювали тіло і дух наші предки, тому і здоровіші були. Така діжа має кілька призначень – це і звичайна купіль для гарячої води, це і фіто діжка, якщо накидати у воду цілющих трав та накритися бавовняною тканиною. Насамкінець, це і резервуар для зберігання води на дачних ділянках. За бажанням, розміри діжки можуть бути такими, що у ній перебуватимуть одночасно кілька осіб. Якщо ж ви не запланували у своїй бані місце під таку діжу, а басейн тим паче, а так хочеться облити себе холодною водою після парної, то до ваших послуг відро-душ. Вийшов з баньки, смикнув за мотузку і мрія збулася.
Звичайна діжка для вина модифікувалася у шафу – бар, оздоблену дверцятами з різьбою на буковинські мотиви. Така шафа – бар чудово вписується у будь-який інтер’єр – кухня, їдальня, кабінет, альтанка, більярдна чи винний підвал. А діжки – обманки, так звані бутафорії, різних діаметрів створять неповторний дизайн вмурованих у стіну діжок з вином.

Колесо, як символ безкінечності, у Григорія Івановича теж набуло нового призначення. У талановитого дизайнера колесо – це простір для найнеймовірніших фантазій : колесо – люстра, колесо – гніздо для лелек, колесо – корба для колодязя, колесо – тримач для квітів, та й просто півтораметрове в діаметрі колесо в обійсті надає будь-якій господі неперевершеного українського колориту. Звичайний стіл з двома лавками, у яких натомість ніжок прилаштовані колеса, просто не можуть залити байдужими найвибагливіших людей. До того ж такі комплекти Григорій Іванович розробив двох видів – набудь-який смак. Недовподоби колеса, будь-ласка , інша варіація – натомість ніжок корінь дерева. Оскільки такий комплект виготовляється тільки з твердих порід дерева – дуб, бук, ясень, то розумієш , що переживе він і свого творця, і господаря і внукам напам’ять залишиться. Звичайно, такі комплекти вимагають значної території, бо габаритні. Але якщо ви господар звичайної квартири, а душа вимагає дещо цікаве. Уявіть дубовий стіл та стільці, у яких натомість ніжок – звичайні діжки, декоровані мотузкою. Такий асортимент меблів задовольнить як і власника приватного будинку так і господаря ресторану, кав’ярні, бару, сауни.

Дубовий віз, у фантазії Григорія Івановича, перетворився у оригінальне кашпо для квітів, старовинного домашнього начиння, декоративної городини на газонах чи фойє. А поруч ще можуть приміститися маленькі тачки і возики, сплетені з верби, чи просто дубові кадки для декоративних дерев. А чи можна байдуже пройти мимо дубового відра з кухликом, декорованих мотузкою. А вже в кожної господині своє бачення якнайкращого застосування цих виробів – як аксесуари для колодязя до ємкості для тримання парасольок у коридорі.

Не секрет, що у справжнього митця кожний наступний витвір має довершити або перевершити попередній. Так і у Комана Григорія Івановича останнім и найулюбленішим став будинок-діжка.

Тільки уявіть себе у двадцятикубовій діжі, з тапчаном, на якому ви можете добре виспатися, а за столом пригостити друзів, у шафі-барі завжди зберігатимуться прохолодні напої. На декорованих полицях примостився глиняний посуд. А при вході ви можете зняти свого капелюха і зачепити його на оригінальний вішак, змайстрований з коріння. І навіть роззувшись, ви не відчуєте дискомфорту, оскільки підлога встелена домотканою рядниною, а освітлює приміщення колесо-люстра.

Трьох ярусний камишовий дах на такому будиночку утримує прохолоду і оберігає від проникнення води. Дім-діжку оточує плетена огорожа, східці в діжку змайстровані з коріння, а двері оздоблені металічною ковкою. Вишиті фіранки на вікні, серветки на полицях і скатертина на столі будь-якої миті нагадають вам, що все це зроблено в Україні, українським майстром и допоки таке ремесло милуватиме око, тішитиме душу і звеселятиме серце, підніматиме настрій – його будуть потребувати, доти ніхто не забуде колись такі звичні слова : бондарство, стельмахивство, писанкарство, вишиванка, гончарство, різьбярство, лозоплетіння и т.д.